Інтерв’ю з консулом Генерального консульства РП у Луцьку — Доротою Дмуховською.

Минулого тижня в Польщі прийняли зміни до закону «Про Карту поляка». Вони доповнюють преференції, які цей документ надає його власникам. Про порядок видачі Карти поляка та проблеми, пов’язані із цим процесом, ми розмовляли з Доротою Дмуховською – консулом Генерального консульства РП у Луцьку.

В. М.: Пані консул, чи можна назвати екзаменом розмову з особою, що подає документи на Карту поляка?

Консул Дорота Дмуховська: Це не екзамен. Це розмова, що ведеться польською мовою та стосується польських традицій, тобто тем, які порушує закон «Про Карту поляка». Саме за допомогою такої бесіди визначається спектр питань, які потрібно обговорити з особою, що подає документи. Йдеться про те, щоб перевірити рівень знання польської мови, який згідно із законом повинен бути щонайменше базовим, та знання польських традицій і звичаїв. Я завжди на початку розмови прошу представитися, сказати кілька слів про себе та свою сім’ю, а потім переходжу до запитання про те, яких польських традицій дотримується ця особа. Далі розмова розвивається залежно від того, що відповість мій співрозмовник. Я ставлю додаткові запитання, і тоді ми заглиблюємося в тему. Проте ми не питаємо про справи, пов’язані з віросповіданням.

В. М.: Що відбувається після розмови?

Д. Д.: Розмова – це початок процесу видачі Карти поляка. Потім консул повинен опрацювати подані особою документи, щоб Карту поляка можна було персоніфікувати. Консул верифікує документи, перевіряє їхню автентичність та підтверджує, що копії відповідають оригіналам. Потім він приймає рішення, складає його паперову версію, а у випадку відмови у видачі карти подає її обґрунтування. Всі дані, вміщені в поданні про видачу Карти поляка, ми обробляємо у двох консульських електронних системах. Їх електронним шляхом надсилають до Польщі, де й виробляють карту. Після проведення персоніфікації Карти поляка надсилають до консульств. Усі подання про видачу карти архівуються і, відколи закон набрав чинності, тобто з 2008 р., знаходяться в консульстві. Згідно із законом вони зберігаються протягом 10 років. В електронній версії вони знаходяться в Центральному реєстрі Карт поляка, доступ до якого мають не тільки консульства, але також відповідні установи в Польщі. Дані осіб, які роблять подання про видачу Карти поляка, захищено відповідно до закону «Про захист персональних даних». Суб’єктам, які не мають певних повноважень, не надають доступу до цього реєстру.

В. М.: Скільки часу консул потребує для того, щоб опрацювати дані однієї особи?

Д. Д.: Це технічні справи. Важко виміряти якийсь одиничний випадок, тому що наша діяльність пов’язана з певною групою осіб, наприклад під час консульського чергування. З чергувань ми привозимо набагато більше подань, тому обробка даних триває довше, ніж після одноденних розмов. Усе залежить також від навантаження, тобто від того, скільки роботи на цей момент ми маємо в консульстві, оскільки консул у справах Карти поляка та інші консули, котрі при потребі йому допомагають, виконують також інші функції, пов’язані з діяльністю дипломатичної установи.

В. М.: Як довго людина очікує на Карту поляка?

Д. Д.: Час очікування може бути різним і не залежить тільки від роботи консульства. Ми намагаємося опрацьовувати всі подання своєчасно, якнайшвидше. Загалом, заявки, прийняті на цьому тижні, ми надсилаємо на персоніфікацію найпізніше на початку наступного тижня. Персоніфікація Карт поляка відбувається в Польщі, потім спеціальною кур’єрською поштою їх надсилають до консульства. З огляду на це, важко говорити про регулярність процесу. Нині час очікування на карту становить від 1 до 2 місяців.

В. М.: Одинадцятирічний син батьків із польським походженням отримав Карту поляка, натомість повнолітньому синові тих же батьків цього документа не дали. Чи означає це, що він уже не має польського походження?

Д. Д.: Ні, ми не можемо цього інтерпретувати таким чином. Дитина, яка отримала Карту поляка як неповнолітня, після того, як їй виповниться 18 років, має дев’ять місяців для продовження терміну дії карти. У законі вказано, що Карта поляка дійсна до 19 років. Найпізніше за три місяці до досягнення цього віку власник Карти поляка повинен зробити подання з проханням продовжити термін її дії. У такому випадку продовження відбувається автоматично. Проте, якщо ця особа не зробить подання у визначений термін, то йдеться вже не про процедуру продовження дії карти, а про процес видачі нової. Тобто така особа робить подання про Карту поляка так, як роблять це вперше. Інколи трапляється так, що така молода особа, яка вже мала раніше карту як дитина, не може її отримати після досягнення повноліття, бо має документи про польське походження тільки одного прадіда, тобто не відповідає умовам, визначеним у законі. У сучасній юридичній ситуації немає іншої можливості вирішення проблеми, представленої в питанні.

В. М.: Чому останнім часом так важко записатися на розмову з консулом у справі Карти поляка?

Д. Д.: Я пояснила б це збільшеною зацікавленістю осіб, які хочуть отримати карту, а також тим, що після розширення консульського округу на Тернопільську область зросла кількість відвідувачів у справах віз, громадянства та Карти поляка. Ми стараємося йти назустріч очікуванням зацікавлених осіб, і в міру можливості, крім постійних днів, у які консул приймає заявників у консульстві, ми організовуємо чергування поза дипломатичною установою, а також надаємо додаткові ліміти в системі e-konsulat. Ми збільшили кількість людей, із якими проводимо розмови, до 15 осіб щодня. Бесіди веде один консул. При потребі подання приймають двоє консулів, залежно від того, яке навантаження іншою діяльністю наявне в консульстві в цей момент.

В. М.: Сьогодні стало більше охочих отримати карту, ніж п’ять років тому?

Д. Д.: Для порівняння: у 2010 р. зроблено 614 подань, а минулого року ми прийняли 1666 заявок, тобто на тисячу більше. Хоча насправді у 2015 р. ми провели близько 2,5 тис. розмов. Деякі особи повертаються кілька разів, дехто приходить на консультацію.

В. М.: Чи приєднання Тернопільської області до Луцького консульського округу призвело до збільшення кількості відвідувачів?

Д. Д.: Так, більшість осіб, які прагнуть отримати Карту поляка, походять із цього регіону. Після розширення нашого консульського округу на Тернопільську область помітно збільшилася кількість тих, хто робить подання про карту. У 2011 р. ми прийняли документи від 578 осіб, у 2013 р. – від 850. Пізніше кількість заявок зросла на 80 %.

В. М.: Кількість консулів, які приймають людей, залишилася така сама, чи збільшилася?

Д. Д.: Загалом за цей процес відповідає один консул.

В. М.: Ми знаємо, що консули виїжджають у різні місцевості Луцького консульського округу для того, щоб полегшити процес подавання документів на Карту поляка.

Д. Д.: Ми приймаємо людей у консульстві та виїжджаємо до інших міст. У другу середу місяця відбуваються постійні консульські чергування в Тернополі. Такі чергування ми хочемо розпочати також у Рівному. Крім того, виїжджаємо туди, де є скупчення поляків. У 2015 р. ми організували 30 консульських чергувань, зокрема в Сарнах, Бережанах, Підволочиську, Чорткові, Острозі. Інформацію про час та місце проведення консульських чергувань і про дні, в які в системі e-konsulat можна записатися на зустріч із консулом, ми публікуємо на сайті консульства, в закладках «Карта поляка» та «Консульські чергування».

В. М.: Що повинна зробити особа, яка вже давно намагається записатися на розмову з консулом, але їй це не вдається?

Д. Д.: На жаль, іншої можливості, крім реєстрації в системі e-konsulat, немає. При можливості ми одразу збільшуємо ліміти. Як тільки бачимо, що консул зможе прийняти більше осіб, додаємо місця. Щоб зменшити чергу, ми організовуємо додаткові дні для прийому подань. Я впродовж двох тижнів матиму чотири виїзні чергування, на яких по 7–8 годин прийматиму осіб, що хочуть отримати Карту поляка.

В. М.: Особа хоче отримати стипендію польського уряду на навчання в Польщі, хоче складати іспити в консульстві, проте на момент подання документів на вступ не має Карти поляка…

Д. Д.: Така особа може звернутися до консула з проханням видати документ про польське походження. Консул видає його на підставі закону «Про репатріацію». Щоб отримати його, потрібно представити документи, котрі підтверджують, що або один із батьків, або дідусь чи бабуся, або двоє родичів по лінії прадідів та прабабусь мають польську національність або польське громадянство. Особа, яка відповідатиме цим, а також іншим умовам, передбаченим законом «Про Карту поляка», може в майбутньому подати документи з метою отримання Карти поляка.

В. М.: Чи консульство намагалося вирішити проблеми з реєстрацією? Чому реєстраційна система така слабка?

Д. Д.: 300 місць у системі розходяться протягом 4 хвилин. Це одна з причин, чому багато охочих не можуть зареєструватися. У день реєстрації сервери перенавантажені, що призводить до технічних проблем і зависання сайту. Адміністраторів сайту ми багато разів інформували про ці проблеми. Роботи над покращенням його продуктивності тривають.

В. М.: Скільки осіб із тих 15-ти, що зареєстровані на визначений день, приходять на зустріч із Вами?

Д. Д.: Тут виникає проблема, якщо ми надаємо ліміти місць задовго до дня проведення розмови, наприклад запис відбувається за 3–4 місяці, то відвідуваність менша. Із 15 людей можуть прийти 7–8, тобто інші місця були заброньовані для тих осіб, які зареєструвалися, але не скористалися наданими можливостями.

В. М.: Тобто йдеться про культуру? Чи хтось повідомляє Вас про те, що не прийде?

Д. Д.: Трапляються такі ситуації, але дуже рідко. У такому випадку ми анулюємо візит у системі, надаючи додаткове місце. Особи, які хочуть анулювати візит, можуть написати на адресу, за якою ведеться кореспонденція, що стосується Карти поляка (luck.kg.kartapolaka@msz.gov.pl). Вона доступна на сайті консульства.

В. М.: Чи особа, яка має документи про польське походження, але не впевнена, чи вони підходять для одержання Карти поляка, має можливість прийти на консультацію?

Д. Д.: Така особа також повинна зареєструватися на зустріч за посередництвом системи e-konsulat. Особи, які пишуть до нас на адресу luck.kg.kartapolaka@msz.gov.pl, одержують автоматичну відповідь з інформацією про те, що ми не проводимо попередньої верифікації документів, надісланих до консульства поштою. Ми намагаємося інформувати всіх зацікавлених осіб дуже ретельно, саме тому інформація про Карту поляка на нашому сайті така розбудована, має підрубрики та стосується конкретних випадків: Карта поляка для дитини, продовження терміну дії карти, дублікат карти, консульські чергування, дати для реєстрації, загальна інформація про Карту поляка. Ми відсилаємо зацікавлених осіб до нашого сайту й відповідаємо виключно на запитання, на які не можна знайти відповіді на Інтернет-сторінці.

В. М.: Якщо особа приходить на зустріч із консулом з метою перевірки документів, і тоді виявляється, що їх не достатньо, вона відразу одержує відмову у видачі Карти поляка чи ще має можливість пошукати інші документи?

Д. Д.: Усе залежить від особи, яка робить подання про Карту поляка. Якщо вона наполягає на тому, щоб заявка на карту була прийнята, то тоді розпочинається процедура подання документів, яка завершується прийняттям рішення. Якщо хтось формально не виконує вимог, то рішення буде негативним. Проте таку зустріч ми можемо потрактувати також як форму консультації. У такому випадку ми просимо принести додаткові документи. Наша мета полягає не у відмовах людям, а в тому, щоб надати їм Карту поляка.

В. М.: Чи особи, що подають документи на Карту поляка, приходять добре підготовлені? Наскільки їхні знання «синтетичні»?

Д. Д.: Закон передбачає перевірку того, чи хтось має документи, які підтверджують польське походження, чи знає польські традиції, чи вважає себе приналежним до польського народу та відповідно дотримується його традицій і звичаїв. Ми не перевіряємо знань. Це не конкурс знань про Польщу. Це розмова, яка проводиться польською мовою стосовно того, що є важливим у процесі отримання Карти поляка.

В. М.: Ми неодноразово чули від осіб, що мають карту, що консул під час розмови питав, чому так пізно ця особа просить видати карту? З якою метою ставиться це запитання? Існує термін приналежності до польського народу?

Д. Д.: Такого терміну немає. Мене цікавить причина того, чому люди, які мають документи та всі підстави, добре говорять польською, приходять лише тепер, хоч карту видають із 2008 р. Ця інформація важлива для нас, адже може бути сигналом, що ми ще не всіх охопили інформацією про можливість отримання цього документу. Одні говорять, що нещодавно дізналися про Карту поляка, інші, що раніше мали сімейні справи, вчили мову і т. д. Це запитання зовсім не впливає на рішення, чи я видам карту чи ні.

В. М.: Чи хтось відповів, що мав подолати страх? Раніше багато старших осіб побоювалися сказати, що вони поляки.

Д. Д.: Траплялися такі випадки. Політична й економічна ситуація, звичайно, є стимулом, завдяки якому збільшилася кількість осіб, що подають документи.

В. М.: Що повинна вписати особа, котра подає документи на Карту поляка, в пункті «Національність»? В українських документах радянської доби національність переважно вказували як, наприклад, українську, російську або іншу. Чи особа повинна заповнювати цей пункт згідно з документом?

Д. Д.: Невід’ємна частина процедури видачі Карти поляка – підписання декларації про приналежність до польського народу. Ми не змушуємо людей її підписувати. Це відбувається добровільно. Недавно подання про видачу карти зробила певна пані, яка пізніше сказала, що не може підписати цієї декларації, бо вона не відчуває себе полькою. Не відмовляймо людям у праві декларувати свою національність. Потрібно лише бути послідовним. Я думаю, що проблема полягає в тому, що більшість тих, хто подає документи на Карту поляка, не розрізняють понять національності та громадянства.

В. М.: Яким чином відбувається верифікація документів осіб, які просять видати Карту поляка?

Д. Д.: Якщо консул має певні сумніви щодо представлених документів, він висилає їх до відповідних установ із проханням перевірити їхню автентичність.

В. М.: Тобто може бути так, що особа подала документи, підписала декларацію про приналежність до польського народу, але потім виявилося, що вона надала невідповідні документи і Карти поляка не одержить. Яким чином таку особу про це інформують?

Д. Д.: У випадку, якщо консул відмовляє у видачі карти, рішення надходить на адресу, вказану заявником. Тому дуже важливо правильно вписати всі дані в анкеті, щоб потім можна було контактувати із цією особою. Ми надсилаємо такі рішення рекомендованим листом, щоб упевнитися, що особа отримала цей документ. Заявник, який одержав відмову відповідно до закону має можливість подати за посередництвом консула апеляцію щодо цього рішення до Ради у справах поляків на Сході. Апеляцію надсилають разом із пакетом усіх документів, поданих консулові. Рада все перевіряє та приймає відповідне рішення.

В. М.: До апеляції додають тільки ті документи, які особа подала в консульстві, чи ще якісь додаткові?

Д. Д.: Якщо виникли нові обставини у справі, кожна особа може долучити до апеляції й нові докази. До ради надсилають документацію, на підставі якої консул прийняв перше рішення. Якщо виявилося, що в цей період знайшлися інші документи, які підтверджують польське походження заявника, то рада скасує рішення консула та поверне цю справу до першої інстанції, тобто консулу, на повторний розгляд.

В. М.: Скільком особам відмовлено у видачі Карти поляка в консульстві в Луцьку, з яких причин і чи ці особи подали апеляції?

Д. Д.: Минулого року на 1666 прийнятих заявок було 79 відмов, а у 2011 р. на 578 подань – 24 відмови. Апеляцію потрібно подати протягом 30 днів після отримання рекомендованого листа з рішенням. Інформація про таку можливість додається в рішенні. Найчастіша причина відмови – надання неавтентичних документів.

В. М.: Як Ви оцінюєте ті фірми або польські організації, які надають певну інформацію у справі Карти поляка, розповсюджують «комплекти» питань? Скільки в цих «комплектах» правди?

Д. Д.: Природньо, що особи, пов’язані з Польщею, шукають допомоги саме в польських середовищах, звертаються до польських організацій, до їхнього керівництва. Важливо, щоб співпраця між польськими організаціями та консульством була тісною та плідною, щоб голови товариств були добре поінформованими та ретельно передавали інформацію, яку отримують від консульства. Остаточне рішення завжди приймає консул.

В. М.: Часом особи, які отримали Карту поляка кілька років тому, дають консультації тим, хто хоче подати документи. І виявляється, що особливості проведення розмови відрізняються. Проведення розмови залежить від бачення консула, чи ці принципи та зміни якимось чином обґрунтовані?

Д. Д.: Закон «Про Карту поляка», який набув чинності у 2008 р., діє до сьогодні й практично не змінився, окрім невеличких поправок, прийнятих на початку. Нині триває робота над змінами до закону, проте консули все ще опираються на закон, прийнятий у 2007 р. Із метою уніфікації практики видачі Карт поляка відбуваються консульські наради в межах певної країни чи регіону. Питання, що стосуються Карти поляка, порушують циклічно, тому на таких зустрічах консули обговорюють поточні справи, місцеву специфіку, зокрема особливості документів чи практики окремо взятого консульства. Ми хочемо удосконалити процес видачі карт, тому такі зустрічі відбуваються за участю представників консульств, працівників Міністерства закордонних справ та Ради у справах поляків на Сході. Такий колектив людей опрацьовує конкретні рішення, що стосуються процесу, пов’язаного з видачею Карт поляка.

В. М.: Що б Ви хотіли порадити особам, котрі подають документи на Карту поляка?

Д. Д.: Передусім, щоб вони не трактували зустрічі з консулом як екзамен. Це розмова. І я раджу не хвилюватися. Стрес – поганий порадник. Часто люди в такій ситуації забувають, як їх звати. Консул працює для того, щоб надати Карту поляка, а не для того, щоб відмовити в її видачі. Наша робота полягає в тому, що ми маємо перевірити, чи певна особа відповідає вимогам, записаним у законі. Якщо відповідає, то немає жодних причин, щоб боятися зустрічі з консулом.

Протягом восьми років, відколи займаюся Картою поляка, а я почала в той день, коли закон набув чинності, спочатку в Києві, а тепер продовжую цю роботу в Луцьку, я зустріла багато людей, які несли із собою дуже цікаві історії. І це багатство нашого народу. Ми маємо таку цікаву, хоч і драматичну, історію.

Розмовляли Наталя ДЕНИСЮК та Валентин ВАКОЛЮК

Джерело: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ДВОТИЖНЕВИК “ВОЛИНСЬКИЙ МОНІТОР”.

Якщо Ви вважаєте цю інформацію корисною, Ви можете поділитися зі своїми друзями, натиснувши на кнопки соціальних мереж. Спасибі.